Реформа ‘Нова українська школа’ (НУШ) є ключовою реформою загальної середньої освіти в Україні. Вона спрямована на оновлення системи освіти через упровадження компетентнісного підходу та забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх учнів. Основний акцент реформи зроблено на формуванні ключових компетентностей, зокрема критичного мислення, громадянської відповідальності та здатності до навчання впродовж життя. Водночас реформа утверджує дитиноцентризм і розвиває педагогіку партнерства між учителями, учнями та батьками. Вона також передбачає розширення автономії закладів освіти, підтримку професійного розвитку педагогів та підвищення ефективності управління. Крім того, реформа сприяє створенню сучасного освітнього середовища та впровадженню нової структури школи. У підсумку вона забезпечує справедливе фінансування та гармонізацію системи освіти України з європейським освітнім простором.
2026
У 2026 році реформа зосереджена на структурних змінах і подальшій модернізації системи освіти.
Україна продовжує підготовку до запровадження профільної старшої школи та 12-річного навчання. Планується пілотування нової моделі навчання у 10–12 класах у визначених закладах освіти.
Продовжується оновлення змісту освіти та освітніх програм, зокрема на рівні початкової школи. Реформа посилює компетентнісний підхід і враховує індивідуальні освітні потреби учнів згідно з наказом Міністерства освіти і науки України ‘Про затвердження Типової освітньої програми для 1-4 класів закладів загальної освіти’.
Розвивається цифрова система освіти. Педагоги використовують інтегровані платформи з навчальними матеріалами та інструментами, що забезпечують безперервність освітнього процесу.
Держава продовжує інвестувати в освітню інфраструктуру. Розвиваються сучасні навчальні простори, лабораторії та STEM-класи. Також оновлюється система підручників і впроваджуються нові підходи до їх розроблення та постачання.
Продовжується підтримка педагогічних працівників. Розвивається система професійного розвитку та вдосконалюються підходи до оплати праці вчителів.
2025
У 2025 році продовжено реалізацію реформи «Нова українська школа». У державному бюджеті передбачено 52,1 млн євро (2,15 млрд грн), з яких близько 48,5 млн євро (2,0 млрд грн) спрямовано на оснащення навчальних кабінетів, а 3,6 млн євро (0,15 млрд грн) – на підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
У першій половині 2025 року реформи у сфері загальної середньої освіти були зосереджені на:
- продовженні впровадження реформи НУШ;
- реформуванні профільної старшої школи;
- цифровізації управління та освітнього процесу;
- адаптації змісту освіти до умов воєнного стану.
Додатковими пріоритетами стали модернізація освітнього середовища, забезпечення безпечних умов у закладах освіти, впровадження цифрових інструментів та оновлення освітніх програм. Значну увагу приділено розвитку інклюзивної освіти, зокрема інтеграції учнів з особливими освітніми потребами у загальноосвітні класи та наданню психолого-педагогічної підтримки в умовах війни.
Окремий напрям реформ стосувався професійного розвитку педагогічних працівників, зокрема через проведення навчальних курсів, тренінгів та моніторинг нових компетентностей. Розширено використання онлайн-платформ і інтерактивних ресурсів, що підвищує гнучкість освітнього процесу.
Загалом ці заходи сприяли формуванню більш стійкої та орієнтованої на учня системи освіти, здатної реагувати на сучасні виклики.
У четвертому кварталі 2025 року реформа була спрямована на оновлення змісту освіти, розвиток навчальних ресурсів та підготовку до запровадження профільної старшої школи.
Було оновлено підходи до реалізації державних стандартів, зокрема, уточнено результати навчання та посилено компетентнісний підхід. Також посилено увагу до розвитку ключових умінь, міжпредметної інтеграції та потреб учнів з особливими освітніми потребами. Міністерством освіти і науки України розроблено наказ МОН ‘Про затвердження Державного стандарту початкової освіти’.
Розширено цифрову підтримку освітнього процесу. Педагоги отримали доступ до ресурсів з навчальними матеріалами, інструментами оцінювання та прикладами завдань. Також створено банк компетентнісних завдань і забезпечено доступ до цифрових матеріалів, пов’язаних із підручниками.
Держава розпочала модернізацію освітньої інфраструктури, зокрема оновлення навчальних просторів та забезпечення сучасним обладнанням. Також підтримано доступ до освіти, зокрема через розвиток шкільного транспорту.
Запроваджено нові підходи до професійного розвитку педагогічних працівників, що передбачають більшу автономію вчителів у виборі програм підвищення кваліфікації.
2024
Стратегічний план діяльності МОН до 2027 року ‘Освіта переможців’: 11 березня 2024 р. МОН презентувало напрямки перезавантаження системи освіти загалом і реформи НУШ зокрема. Пріоритет 2 Реформа ‘Нова українська школа’ для подальшого впровадження НУШ визначив чотири стратегічні цілі:
1. Учні навчаються в безпечному, сучасному та інклюзивному освітньому середовищі.
2. Учні здобувають якісну освіту відповідно до принципів і підходів НУШ.
3. Зміст освіти адаптовано й трансформовано у зв’язку з викликами війни.
4. Педагогічні команди закладів освіти працюють на основі партнерства та реалізують принципи й підходи НУШ.
Реалізації цих цілей сприяють ініціативи МОН, упроваджувані як у попередні роки, так і цього року.
Стратегічна ціль 1. Безпечне, сучасне та інклюзивне освітнє середовище
Постанова Кабінету Міністрів України ‘Про реалізацію експериментального проекту щодо посилення безпеки освітнього середовища в закладах загальної середньої освіти в умовах правового режиму воєнного стану’ (1 листопада 2024 р.): Міністерство освіти і науки разом із Міністерством внутрішніх справ, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Національною поліцією, обласними, Київською міською військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування та закладами загальної середньої освіти беруть участь в Експериментальному проєкті щодо посилення безпеки освітнього середовища в закладах загальної середньої освіти в умовах правового режиму воєнного стану. Станом на листопад 2024 р. 950 інспекторів служби освітньої безпеки Національної поліції України приступили до виконання службових обов’язків безпосередньо в закладах загальної середньої освіти. Заплановано, що підрозділами вказаної служби до кінця 2024 р. буде охоплено до 2 000 закладів загальної середньої освіти, у 2025/2026 н. р. планується охопити 3 000 шкіл.
2 травня 2024 р. оприлюднено лист Міністерства освіти і науки ‘Щодо електронної бази даних «Паспорт безпеки закладу освіти»”, відповідно до якого для кожного закладу загальної середньої освіти в Україні створять електронний паспорт безпеки, який буде доступний у ПАК ‘АІКОМ’, адміністратором якого є ДНУ ‘ІОА’. Для створення електронного паспорта безпеки представники шкіл мають внести дані до п’яти підрозділів: ‘Відомості’, ‘Місцевість’, ‘Територія’, ‘Засоби охорони’, ‘Пожежна безпека’. Доступ до електронного паспорта безпеки матимуть поліціянти й працівники ДСНС. Планується, що його запровадження сприятиме формуванню безпечнішого освітнього середовища та розв’язанню наявних проблем у закладах освіти.
Реалізується комплексна політика ‘Школа офлайн’. З огляду на важливість організації освітнього процесу в офлайн-режимі, безпечне середовище є ключовою умовою для навчання. Тому особливу увагу було приділено створенню укриттів у школах. Завдяки виділенню 2,35 млрд грн профінансовано 57 проєктів укриттів у школах прифронтових і прикордонних регіонів. Для безпечного підвозу дітей виділено ще 1 млрд грн на закупівлю шкільних автобусів, що дасть змогу мінімум 25 000 учням безпечно добиратися до закладів освіти.
Реформа шкільного харчування
Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про затвердження Типової освітньої програми підвищення кваліфікації керівників закладів освіти за напрямом «Впровадження реформи шкільного харчування»’ (14 травня 2024 р.): У рамках реформи шкільного харчування модернізовано понад 500 харчоблоків у закладах освіти, що дало змогу оновити меню та врахувати сучасні стандарти харчування. Зокрема, надано субвенцію на модернізацію харчоблоків у розмірі 1,5 млрд грн, що дасть можливість реалізувати 173 проєкти, відібрані на конкурсних засадах. Усі учні початкових класів отримуватимуть безкоштовне харчування, на забезпечення якого Урядом у 2024 р. виділено 2 млрд грн та яке відповідає вимогам здорового раціону. (Особливо це важливо для забезпечення якісними стравами дітей із вразливих груп.) Реформа також включає вдосконалення системи контролю за якістю харчових продуктів, що гарантує прозорість і безпеку процесу.
Крім того, МОН розроблено Типову освітню програму підвищення кваліфікації директорів шкіл за напрямом ‘Впровадження реформи шкільного харчування’, яка охоплює теми від розуміння цілей до практичних навичок організації харчування, включаючи оновлення меню, контроль якості та співпрацю з батьками. При цьому акцент зроблено на розвитку менеджерських, комунікативних та інноваційних компетентностей керівника закладу освіти. Очікується, що програма сприятиме поліпшенню якості харчування учнів і формуванню в дітей здорових харчових звичок. Курс буде доступний на онлайн-платформах інститутів післядипломної педагогічної освіти.
Стратегічна ціль 2. Якісна освіта відповідно до принципів і підходів НУШ
Пілот оновленого формату державної підсумкової атестації для учнів і учениць 4-х класів
Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про проведення пілотної державної підсумкової атестації випускників початкової школи у формі зовнішнього незалежного оцінювання’ (24 січня 2024 р.): У квітні – травні пройшло пілотування оновленого формату державної підсумкової атестації (ДПА) для учнів і учениць 4-х класів, в якому згідно з наказом Міністерства освіти і науки України ‘Про проведення пілотної державної підсумкової атестації випускників початкової школи у формі зовнішнього незалежного оцінювання’ взяли участь 2 000 учнів. Зокрема, учні в межах ДПА складали три предмети: українську мову, математику, читання. За результатами експерименту фахівці УЦОЯО відкорегують напрацьовані матеріали, аби у 2025 р. масштабувати оновлене оцінювання в школах усієї України.
Стратегічна ціль 3. Адаптація і трансформація змісту освіти
Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Концептуальних засад реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї)’ (10 жовтня 2024 р.): МОН розроблено ‘Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї)’ . На відміну від початкової та базової освіти, реформа в старшій школі потребує радикальніших змін, оскільки: додається 1 рік навчання; стає нагальнішою потреба у виборі індивідуальної освітньої траєкторії (у зв’язку з профілізацією); ліцеї мають бути відокремлені від початкової школи й гімназії (базова середня школа) для реалізації принципів профілізації. У концепції запропоновано приклад дорожньої карти трансформації мережі закладів загальної середньої освіти, план упровадження реформи старшої профільної освіти, SWOT- і PESTEL-аналіз упровадження реформи, матрицю ризиків та можливих сценаріїв реагування на них.
Постанова Кабінету Міністрів України ‘Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти’: 25 липня 2024 р. Кабінет Міністрів України затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти. Його застосовуватимуть у: 10–12-х класах академічних ліцеїв; закладах професійної (професійно-технічної) освіти; закладах фахової передвищої освіти (в частині здобуття повної загальної середньої освіти). Пілотування Стандарту стартує у 2025 р. А повноцінно навчатися за ним учні й студенти почнуть з 1 вересня 2027 р. До цього часу відбуватиметься підготовка до реформи: буде затверджено типову освітню програму й модельні навчальні програми різних інтегрованих курсів і навчальних предметів; здійснено пілотування; змінено мережу закладів освіти (створено академічні ліцеї тощо). Державний стандарт профільної середньої освіти передбачає можливість формувати індивідуальну освітню траєкторію, тобто дає змогу учням і студентам навчатися за академічним або професійним спрямуванням.
Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про внесення змін до типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти’: 9 серпня 2024 р. МОН затверджено оновлену Типову освітню програму для 5–9 класів. Мета змін – зробити Типову освітню програму більш гнучкою для впровадження різноманітних навчальних планів, варіативних інтегрованих курсів або навчальних предметів чи їх комбінування.
Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про затвердження концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти’: 30 липня 2024 р. МОН затверджено Концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти. Особливістю реформування є те, що вивчення історії має відбуватися в межах шести циклів:
- перший цикл початкової освіти (1–2-й класи) – адаптаційно-ігровий;
- другий цикл початкової освіти (3–4-й класи) – основний;
- перший цикл базової середньої освіти (5–6-й класи) – адаптаційний;
- другий цикл базової середньої освіти (7–9-й класи) – базове предметне навчання;
- перший цикл профільної середньої освіти (10-й клас) – профільно-адаптаційний;
- другий цикл профільної середньої освіти (11–12-й класи) – профільний.
Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження оновленої модельної навчальної програми ‘Захист України. Інтегрований курс’: 8 серпня 2024 р. Наказом Міністерства освіти і науки України затверджено оновлену модельну освітню програму ‘Захист України’. Оновлена програма ‘Захист України’ (для 10–11-го класів) спрямована як на формування патріотичної свідомості та системи цінностей, так і на розвиток практичних навичок для збереження життя. Її особливість – єдиний зміст для всіх учнів і учениць, незалежно від статі, що забезпечує рівні можливості в набутті важливих навичок. Для викладання за новою програмою в червні й липні 2024 р. пройшли навчання 102 тренери, які матимуть змогу передавати знання вчителям із регіонів, підвищуючи їхню кваліфікацію.
Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про внесення змін у методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні’ (13 червня 2024 р.): Для перезарахування результатів навчання, здобутих учнями в школах за кордоном, МОН затверджено шкалу співвіднесення систем оцінювання різних країн та української 12-бальної системи. Для учнів, які вимушено перебувають за кордоном, було надано відповідні рекомендації стосовно зарахування результатів навчання в закладі освіти за місцем перебування з тих предметів, що передбачені й навчальним планом закладу освіти країни перебування, й навчальним планом української школи. Також розроблено таблиці співвіднесення шкали відповідної країни та української 12-бальної системи.
Національна стратегія розвитку фінансової грамотності
Постанова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ‘Про затвердження Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2030 року’: 1 травня 2024 р. затверджено Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року. Вона покликана сприяти підвищенню фінансової обізнаності населення, зростанню впевненості громадян під час ухвалення фінансових рішень, формуванню раціональної фінансової поведінки. Одним із напрямів її реалізації є якісна базова фінансова освіта, що передбачає заходи з підвищення фінансової грамотності для школярів, такі як створення навчальних ресурсів, модернізація навчальних програм і впровадження нового обов’язкового курсу ‘Підприємництво і фінансова грамотність’ з 2025 р. у 8-х класах та з 2026 р. у 9-х класах у всіх школах України.
Стратегічна ціль 4. Педагогічні команди працюють на основі партнерства та реалізують принципи й підходи НУШ
Розроблення нового професійного стандарту вчителів закладу загальної середньої освіти
Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти»’: 29 серпня 2024 р. МОН затверджено Професійний стандарт ‘Вчитель закладу загальної середньої освіти’ за професіями: ‘Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти’, ‘Вчитель закладу загальної середньої освіти’, ‘Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)’. У нових стандартах враховано концептуальні положення реформи НУШ, а саме: окреслено можливі траєкторії здобуття професійних кваліфікацій залежно від здобутого ступеня освіти й спеціальності; структуру опису компетентностей узгоджено зі структурою дескрипторів Національної рамки кваліфікацій; оптимізовано кількість компетентностей, необхідних для забезпечення виконання відповідних трудових функцій, тощо.
Надання професійної підтримки та допомоги педагогам (здійснення супервізії) у загальній середній освіті
Наказ Міністерства освіти і науки України ‘Про затвердження Порядку надання професійної підтримки та допомоги педагогічним працівникам (здійснення супервізії) у загальній середній освіті’: 14 червня 2024 р. МОН затверджено Порядок надання професійної підтримки та допомоги педагогам (здійснення супервізії) у загальній середній освіті. Метою супервізії є здійснення комплексу заходів із професійної підтримки та допомоги вчителям згідно з вимогами професійних і освітніх стандартів.