1.7 Адміністрування й управління на місцевому та/або інституційному рівні

Адміністрування й управління на місцевому рівні

Первинним суб’єктом місцевого самоврядування в Україні, основним носієм функцій і повноважень такого самоврядування є територіальні громади села, селища, міста. Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері освіти визначено законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 32), «Про освіту» (стаття 66), а також «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у частині питань забезпечення доступності освіти та підтримки дітей-сиріт, дітей з інвалідністю тощо. 

Місцеві органи влади:

– відповідають за реалізацію на підпорядкованих територіях державної політики у сфері освіти, забезпечують доступність дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території, шляхом безоплатності освіти, розвитку кадрового педагогічного потенціалу, надання можливості отримання освіти державною мовою, розвитку освітніх закладів усіх форм власності;

– засновують заклади освіти, планують та забезпечують розвиток їх мережі, організовують матеріально-технічне й фінансове забезпечення закладів освіти, управління цими закладами, реорганізовують та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів;

– забезпечують якість освіти на відповідній території;

– забезпечують доступність освіти та підтримку дітей-сиріт, дітей з інвалідністю, дітей, позбавлених батьківського піклування, організовують роботу щодо запобігання бездоглядності неповнолітніх;

– створюють необхідні умови для виховання дітей та молоді, розвитку їхніх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації тощо, сприяють діяльності позашкільних закладів освіти, дитячих, молодіжних і науково-просвітницьких громадських об’єднань, молодіжних центрів;

– забезпечують пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до закладу освіти й у зворотному напрямку за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів;

– організовують медичне обслуговування та харчування в закладах освіти; забезпечення неповнолітнім, учням, студентам права на безкоштовне й пільгове користування об’єктами культури, фізкультури і спорту;

– сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти;

– організовують і ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти;

– надають допомогу випускникам закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти в працевлаштуванні;

– здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законодавством.

Адміністрування й управління на інституційному рівні

Громадське самоврядування та державно-громадське управління у сфері освіти

Стаття 70 Закону України «Про освіту» визначає громадське самоврядування та державно-громадське управління у сфері освіти. Громадське самоврядування у сфері освіти – це право інститутів громадянського суспільства та органів громадського самоврядування брати участь в управлінні закладами освіти, місцевими й державними справами у сфері освіти з питань, що належать до їхньої компетенції. 

Органами громадського самоврядування у сфері освіти є:

• органи громадського самоврядування закладу освіти;
• конференції (форуми, з’їзди) учасників освітнього процесу, закладів освіти, що скликаються на відповідній території.

Державно-громадське управління у сфері освіти – це взаємодія органів державної влади, органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями, іншими інститутами громадянського суспільства з метою прийняття ефективних управлінських рішень та задоволення суспільних інтересів у сфері освіти.

Для забезпечення державно-громадського управління у сфері освіти можуть утворюватися громадські об’єднання та інші інститути громадянського суспільства, що представляють, у т. ч.:

• педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників;
• здобувачів освіти;
• батьків;
• заклади освіти;
• роботодавців;
• об’єднання зазначених категорій осіб.

Громадський нагляд (контроль) у системі освіти здійснюється суб’єктами громадського нагляду (контролю) – громадськими об’єднаннями та іншими інститутами громадянського суспільства (професійними об’єднаннями педагогічних працівників, об’єднаннями здобувачів освіти, об’єднаннями батьківських комітетів тощо).

Інформаційна система управління освітою

З метою забезпечення належної цифрової взаємодії в системі освіти між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, закладами та установами освіти, їхніми структурними підрозділами, учасниками освітнього процесу та іншими юридичними й фізичними особами в Україні функціонує програмно-апаратний комплекс «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту» (ПАК «АІКОМ»).

ПАК «АІКОМ» – це державна інтегрована інформаційна система, завданнями якої є:

– збирання, накопичення, оброблення, захист інформації у сфері освіти;

– поєднання електронних інформаційних ресурсів та/або публічних електронних реєстрів у сфері освіти, забезпечення їх внутрішньої і зовнішньої інформаційної взаємодії;

– забезпечення ведення в електронній формі ділової документації та подання звітності закладами освіти, здійснення обліку дітей дошкільного й шкільного віку (у т. ч. дітей, не охоплених навчанням), учасників освітнього процесу та суб’єктів освітньої діяльності;

– взаємодія з питань отримання, передачі, запису, верифікації та обробки інформації у сфері освіти з іншими інформаційними системами;

– інші завдання, визначені законодавством.Власником ПАК «АІКОМ» є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором – Державна наукова установа «Інститут освітньої аналітики».

Управління закладом освіти

Система управління закладами освіти визначається Законом України «Про освіту» та установчими документами.

Управління закладом освіти здійснюють:

• засновник (засновники);
• керівник закладу освіти;
• колегіальний орган управління закладу освіти;
• колегіальний орган громадського самоврядування;
• інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Засновник закладу освіти

Права та обов’язки засновника закладу освіти:

– приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти тощо;

– укладає та розриває строковий трудовий договір (контракт) із керівником закладу освіти;

– затверджує кошторис і приймає фінансовий звіт закладу освіти;

– здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти;

– здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти;

– забезпечує створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;

– здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (будь-якої дискримінації);

– здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; 

– реалізує інші права, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.

Засновник закладу освіти зобов’язаний:

– забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти й ліцензійних умов;

– у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти;

– забезпечити відповідно до законодавства створення в закладі освіти безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб з ООП.

Керівник закладу освіти

Керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Керівник закладу освіти призначається засновником. 

Повноваження керівника закладу освіти:

– організовує діяльність закладу освіти;

– вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти;

– призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їхні функціональні обов’язки;

– забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм;

– забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу освіти;

– сприяє та створює умови для діяльності органів самоврядування закладу освіти;

– сприяє здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників закладу освіти;

– забезпечує створення в закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування) тощо.

Колегіальні органи управління закладів освіти

Основним колегіальним органом управління закладу освіти є вчена або педагогічна рада. Головні повноваження, відповідальність, порядок формування й діяльності колегіальних органів управління закладу освіти визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти.

Громадське самоврядування в закладі освіти

Громадське самоврядування в закладі освіти – це право учасників освітнього процесу колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти.

У закладі освіти можуть діяти:

– органи самоврядування працівників закладу освіти;

– органи самоврядування здобувачів освіти;

– органи батьківського самоврядування;

– інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти.

Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти

Наглядова (піклувальна) рада – це консультативно-дорадчий орган, що покликаний всіляко сприяти розвитку закладів освіти. Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти створюється за рішенням засновника відповідно до спеціальних законів. 

Наглядова (піклувальна) рада має право:

– брати участь у визначенні стратегії розвитку закладу освіти та контролювати її виконання;

– сприяти залученню додаткових джерел фінансування;

– аналізувати й оцінювати діяльність закладу освіти та його керівника;

– контролювати виконання кошторису та/або бюджету закладу освіти і вносити відповідні рекомендації та пропозиції, що є обов’язковими для розгляду керівником закладу освіти;

– вносити засновнику закладу освіти подання про заохочення або відкликання керівника закладу освіти з підстав, визначених законом;

– здійснювати інші права, визначені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.