Формальна професійна освіта дорослих і продовження навчання
Освітні послуги дорослому населенню згідно з чинним законодавством надають будь-які заклади освіти, в яких наявні документи, що підтверджують ліцензовану освітню діяльність та акредитовані освітні програми відповідного спрямування. Доросле населення має законодавчо закріплений доступ до отримання вперше освітніх і професійних (де це передбачено) кваліфікацій відповідного рівня (з другого по восьмий) Національної рамки кваліфікацій (НРК). Ідеться про отримання відповідних освітніх послуг у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти нарівні з підлітками й молоддю. Слід зазначити, що у воєнний період дорослі можуть здобути й другу професійну освіту на безоплатній основі (Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» щодо окремих аспектів підготовки кваліфікованих робітників в умовах воєнного стану та відновлення економіки»).
Крім того, для дорослого населення є досить багато провайдерів, які надають освітні послуги безпосередньо для нього.
Серед таких надавачів послуг з освіти дорослих слід виокремити:
- заклади професійної (професійно-технічної) освіти (ЗППТО), які, крім надання молоді освітніх послуг із навчання робітничих професій, здійснюють навчання з присвоєнням повних або часткових професійних кваліфікацій другого – п’ятого рівнів НРК дорослому населенню із числа працівників підприємств, установ і організацій, а також безробітним/незайнятим за направленням регіональних/місцевих центрів зайнятості або тим, хто отримав відповідний ваучер на навчання (слухачі). Річні обсяги такої підготовки слухачів професійної (професійно-технічної) освіти за всіма її формами (професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації) не перевищує 10 % загалу випуску учнів і здобувачів закладів П(ПТ)О;
- заклади фахової передвищої освіти (ЗФПВО), які також здійснюють підготовку кадрів із числа дорослого населення (працівники підприємств, установ та організацій, безробітні/незайняті за направленням регіональних/місцевих центрів зайнятості або ті, хто отримав відповідний ваучер на навчання) переважно за професійними кваліфікаціями та/або спеціальностями, віднесеними до п’ятого рівня НРК;
- заклади вищої освіти (ЗВО), що здійснюють підготовку кадрів із числа дорослого населення (окремі особи, працівники підприємств, установ та організацій, безробітні/незайняті за направленням регіональних/місцевих центрів зайнятості або ті, хто отримав відповідний ваучер на навчання) шляхом післядипломної освіти, підвищення кваліфікації, яке приводить до присвоєння нової часткової професійної кваліфікації тощо;
- окремі ЗВО та наукові установи, які здійснюють підготовку кадрів за третім (освітньо-науковим/освітньо-творчим) рівнем вищої освіти, у багатьох випадках зорієнтовані на залучення до навчання в аспірантурі/ад’юнктурі саме дорослого населення, що зайняте, як правило, у науковій, освітній та інноваційній діяльності відповідного професійного/галузевого спрямування.
Пунктом 2.1 Положення про професійне навчання працівників на виробництві, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 26.03.2001 № 127/151, передбачено, що за результатами формального професійного навчання працівників на виробництві видаються документи про освіту, зразки яких затверджено постановами Кабінету Міністрів України «Про документи про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка і додатки до них» від 22.07.2015 № 645 і «Про документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка» від 09.09.2020 № 811.Статтею 6 Закону України «Про професійний розвиток працівників» визначено, що організація професійного навчання працівників здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства. Професійне навчання працівників здійснюється безпосередньо в роботодавця та на договірних засадах у закладах П(ПТ)О й ЗВО, на підприємствах, в установах чи організаціях. Роботодавці можуть здійснювати формальне та неформальне професійне навчання працівників. Формальне професійне навчання працівників робітничих професій включає первинну професійну підготовку, перепідготовку й підвищення кваліфікації робітників і може здійснюватися безпосередньо в роботодавця або організовуватися на договірних умовах у закладах П(ПТ)О, на підприємствах, в установах, організаціях, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, – перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації й може організовуватися на договірних умовах у ЗВО. За результатами формального професійного навчання працівникові видається документ про освіту встановленого зразка.
Неформальна освіта дорослих і продовження навчання
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про освіту», неформальна освіта – це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій. Відповідно до цього визначення, до основних провайдерів освіти дорослих, що надають послуги з неформальної освіти й навчання, відносяться:
- велика мережа навчальних центрів (інститути, виокремлені структурні підрозділи, центри з незалежного визнання професійних кваліфікацій тощо), сформованих за відомчою, галузевою та/або професійною ознакою, діяльність яких спрямована на підвищення кваліфікації профільних працівників та призводить до присвоєння їм часткової кваліфікації (сертифіката), яка визнається на національному рівні. Прикладом таких надавачів послуг з освіти дорослих виступають регіональні центри підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій;
- 8 центрів професійно-технічної освіти, які функціонують при обласних центрах зайнятості та надають освітні послуги (професійна підготовка, перепідготовка й підвищення кваліфікації) безробітним, незайнятим, учасникам бойових дій та особам, які дістали інвалідність унаслідок війни. Наразі ці заклади освіти дорослих надають послуги з отримання та присвоєння більш ніж 70 повних і 210 часткових професійних кваліфікацій другого – четвертого рівнів НРК;
- навчальні центри (комбінати, відділи, інші структурні підрозділи) підприємств, установ і організацій, які мають ліцензію на надання освітніх послуг, акредитовані освітньо-професійні програми та присвоюють визнані на національному рівні повні або часткові професійні кваліфікації. До початку активної воєнної фази в Україні (24 лютого 2022 р.) орієнтовна середньорічна кількість навчальних центрів (комбінатів, комплексів, інших структурних утворень) підприємств (установ, організацій) становила 1 050 од. За видами економічної діяльності найбільшу їх частку було зафіксовано в металургії й машинобудуванні (38,3 % кількості суб’єктів господарювання, що надають послуги у сфері професійно-технічної освіти), у будівництві (20,2 %), торгівлі (близько 20 %), на транспорті (близько 25 %), у харчовій промисловості (близько 20 %);
- університети третього віку. За останніх 15 років в Україні створено при територіальних центрах соціального обслуговування, при громадських, включно з міжнародними, організаціях, ЗВО тощо понад 200 університетів третього віку. Поштовхом до цієї діяльності стали норми Закону України «Про соціальні послуги», наказу Міністерства соціальної політики України «Про впровадження соціально-педагогічної послуги «Університет третього віку»» від 25.08.2011 № 326 і затверджених ним профільних методичних рекомендацій.