11.3 Заходи підтримки здобувачів освіти в дошкільній та шкільній освіті

Визначення цільових груп 

В Україні заходи підтримки у дошкільній та загальній середній освіті спрямовані на окремі категорії здобувачів освіти, які перебувають у вразливому становищі або мають підвищений ризик освітніх втрат. Визначення цільових груп та умови надання підтримки регулюються освітнім, соціальним та міграційним законодавством.

Уразливі учні. До уразливих учнів належать діти, які потребують додаткової підтримки у зв’язку з інвалідністю, станом здоров’я, складними життєвими обставинами або соціальним статусом. Підтримка надається з урахуванням індивідуальних потреб дитини та може включати освітні, соціальні та психологічні заходи (Закон України ‘Про освіту’).

Учні з ризиком раннього вибуття з освіти. До цієї категорії належать діти, які мають систематичні труднощі з відвідуванням школи, низьку успішність або перебувають у складних життєвих обставинах. Для таких учнів передбачаються превентивні заходи підтримки з метою забезпечення продовження навчання (Закон України ‘Про повну загальну середню освіту’). 

Діти-мігранти. Відповідно до законів України ‘Про освіту’ та ‘Про повну загальну середню освіту’ діти-мігранти мають право на доступ до дошкільної та загальної середньої освіти на рівних умовах з громадянами України. Для них можуть застосовуватися заходи мовної та адаптаційної підтримки.

Діти-біженці та діти, які потребують додаткового або тимчасового захисту. Відповідно до Закону України ‘Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту’ діти-біженці мають гарантоване право на освіту та соціальну підтримку. Держава забезпечує їм доступ до освітніх послуг, у тому числі з урахуванням мовних і психологічних потреб.

Діти з етнічних меншин. Відповідно до Закону України ‘Про освіту’ Діти з числа національних меншин мають право на навчання з урахуванням мовних та культурних особливостей, а також на вивчення рідної мови поряд із державною мовою.

Діти у складних соціально-економічних умовах. Відповідно до Закону України ‘Про освіту’ та Закону України ‘Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб’ до цієї категорії належать діти з малозабезпечених сімей; внутрішньо переміщені особи; діти, які постраждали внаслідок збройного конфлікту. Для них передбачені освітні та соціальні заходи підтримки.

Спеціальні заходи підтримки 

Заходи підтримки реалізуються на рівні закладів освіти у співпраці з органами управління освітою, соціальними службами та іншими установами. Зокрема: 

  • Мовна підтримка. Передбачає додаткові заняття з вивчення державної мови або мови навчання для дітей-мігрантів, біженців та дітей з національних меншин.
  • Додаткова допомога у навчанні. Може включати індивідуальні або групові заняття, консультації, педагогічний супровід для учнів із труднощами у навчанні.
  • Адаптація навчальних програм. Освітні програми можуть адаптуватися або модифікуватися з урахуванням потреб учнів, зокрема шляхом зміни темпу навчання або форм подання матеріалу.
  • Спеціальні методики. Застосовуються адаптовані педагогічні методи, включно з інклюзивними та корекційно-розвитковими методиками.
  • Залучення додаткових фахівців. У закладах освіти можуть працювати психологи, соціальні педагоги, асистенти вчителя та інші фахівці, які забезпечують психолого-педагогічну підтримку учасників освітнього процесу.
  • Спеціальні процедури оцінювання. Для окремих категорій учнів можуть застосовуватися альтернативні або адаптовані підходи до оцінювання результатів навчання.
  • Зменшення наповнюваності класів. Для створення безпечного та ефективного освітнього середовища допускається встановлення меншої чисельності учнів у класах.
  • Взаємодія з батьками та іншими структурами. Заклади освіти співпрацюють з батьками, соціальними службами, медичними установами та органами місцевого самоврядування для комплексної підтримки дитини.
  • Фінансова підтримка. Фінансова підтримка здобувачів дошкільної та загальної середньої освіти в Україні спрямована на забезпечення рівного доступу до освіти для дітей із вразливих категорій та реалізується за рахунок державного й місцевих бюджетів.

Учні закладів дошкільної та загальної середньої освіти забезпечуються підручниками та навчальними посібниками безоплатно. Для окремих категорій дітей (зокрема дітей з інвалідністю, дітей з ООП) можуть надаватися спеціальні або адаптовані підручники (шрифтом Брайля, з аудіосупроводом, у цифровому форматі).

Органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечувати безкоштовним харчуванням окремі категорії дітей.

Для окремих категорій здобувачів освіти передбачено пільговий або безкоштовний проїзд до закладів освіти та у зворотному напрямку. Конкретні умови та порядок надання таких пільг встановлюються органами місцевого самоврядування та можуть відрізнятися залежно від територіальної громади.

Фінансова підтримка може також включати:

  • компенсацію вартості навчання у закладах дошкільної освіти для дітей з окремих соціальних категорій;
  • забезпечення одягом, взуттям або іншими предметами першої необхідності для дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах;
  • додаткові виплати або пільги, встановлені рішеннями органів місцевого самоврядування.

Такі заходи мають соціально-адресний характер і застосовуються залежно від статусу дитини та фінансових можливостей громади.

Також детальна інформація щодо фінансової підтримки наведена в 2.1 Фінансування дошкільної та шкільної освіти.

Зміни у шкільній інфраструктурі. Заходи з адаптації шкільної інфраструктури можуть включати забезпечення безбар’єрного доступу до будівель і приміщень закладів освіти, зокрема облаштування пандусів, ліфтів, адаптованих санітарних кімнат, тактильних елементів навігації та візуальних/звукових засобів орієнтації. Також передбачається створення або переобладнання спеціальних навчальних і ресурсних приміщень (сенсорні кімнати, кабінети психологічної чи корекційно-розвиткової роботи).

Адаптація навчального середовища здійснюється з урахуванням потреб різних категорій здобувачів освіти та спрямована на забезпечення рівного, безпечного й самостійного доступу до освітніх послуг, а також дотримання принципу розумного пристосування. Реалізація таких заходів покладається на засновників закладів освіти та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень і фінансових можливостей (Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року).