Політика планування
Україна не має національної політики планування кількості науково-педагогічних працівників у закладах вищої освіти (ЗВО). Кадрова політика відноситься до компетенції окремих ЗВО. Вона відображається в їх статутних документах, стратегічних документах і звітах. На законодавчому рівні визначаються вимоги до компетентностей, рівня освіти, порядку підвищення професійної кваліфікації, порядку наймання науково-педагогічних працівників. ЗВО можуть окремо встановлювати вимоги до кожної посади та перелік посадових обов’язків.
Працевлаштування
Педагогічні працівники призначаються на посаду та звільняються з посади керівником закладу вищої освіти. Педагогічні працівники кожні п’ять років проходять атестацію. За результатами атестації визначається відповідність працівників займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання.
Науково-педагогічні працівники призначаються на посади за результатами конкурсного відбору, порядок проведення якого затверджується вченою радою закладу вищої освіти. Заклади вищої освіти можуть укладати короткострокові трудові договори з іноземними громадянами відповідно до законодавства.
В окремих випадках, у разі неможливості забезпечення освітнього процесу наявними штатними працівниками, вакантні посади науково-педагогічних працівників можуть заміщуватися за трудовим договором до проведення конкурсного відбору на ці посади у поточному навчальному році.
Законом України ‘Про вищу освіту’ передбачено прийом на роботу за контрактом для керівника вищого навчального закладу, завідувача кафедрою, керівника факультету. Крім того Законом України ‘Про науково та науково-технічну діяльність’ передбачена можливість застосування контрактної форми роботи для наукових працівників – вчених, які за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займаються науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та мають відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.
Професійний статус
Професійний статус науково-педагогічних співробітників регулюється Кодексом законів про працю України, працевлаштування здійснюється на загальних засадах.
У своїй роботі науково-педагогічні працівники керуються етичним кодексом науково-педагогічних працівників. Це сукупність моральних принципів та правил, які визначають їхню професійну діяльність та поведінку в освітньому процесі, зокрема, повагу до студентів і колег, дотримання принципів наукової етики (уникнення плагіату, фальсифікацій), високий рівень професіоналізму та об’єктивне оцінювання. Хоча немає єдиного загального кодексу, кожна установа вищої освіти може мати власний, що регулює відносини всередині спільноти та сприяє створенню доброзичливої та творчої атмосфери.
Основні принципи та вимоги:
- Повага до учасників освітнього процесу: визнання свободи думки і слова, коректність і доброзичливість у спілкуванні зі студентами та колегами.
- Високий рівень професіоналізму: підвищення наукової кваліфікації та викладацької майстерності, використання інноваційних методів навчання.
- Дотримання наукової етики: уникнення плагіату, фальсифікацій, привласнення чужих ідей.
- Об’єктивність та справедливість: справедливе оцінювання наукової та освітньої діяльності.
- Створення позитивної атмосфери: формування в студентів зацікавленості до предмета та створення атмосфери взаємодопомоги.
- Уникнення конфлікту інтересів: утримання від комерційного партнерства чи інших відносин, що можуть зашкодити ефективному навчанню та об’єктивному оцінюванню.
Оплата праці
Заробітна плата наукових працівників складається з посадових окладів (ставок), премій, доплати за наукові ступені, вчені звання, надбавки за стаж наукової (науково-педагогічної) роботи та інших надбавок, доплат та винагород за наукову (науково-педагогічну) діяльність, передбачених законодавством. Оплата праці педагогічних і науково-педагогічних працівників здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, коштів засновників, власних надходжень закладів освіти, грантів, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Найменший посадовий оклад науково-педагогічного працівника встановлюється на 25 відсотків вище від посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії. Кожний наступний посадовий оклад науково-педагогічного працівника підвищується не менше ніж на 10 відсотків від попереднього.Схеми посадових окладів (ставок заробітної плати) науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Засновник приватного закладу освіти має право встановлювати інші розмір і умови оплати праці, винагороди та допомоги для науково-педагогічних працівників. Отримані приватним закладом освіти публічні кошти розподіляються у порядку, визначеному законодавством для державних і комунальних закладів освіти.
Науково-педагогічним закладів освіти встановлюються доплати за наукові ступені та вчені звання відповідно до закону: за науковий ступінь: кандидата наук (доктора філософії) – у граничному розмірі 15 відсотків; доктора наук – у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);
за вчене звання: професора — у граничному розмірі 33 відсотки; доцента, старшого наукового співробітника – у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).
Науково-педагогічним працівникам встановлюються щомісячні надбавки за вислугу років у розмірах:
понад три роки – 10 відсотків;
понад 10 років – 20 відсотків;
понад 20 років – 30 відсотків посадового окладу.
Робочий час і відпустка
Робочий час науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. Робочий час наукового працівника включає час виконання ним наукової, дослідницької, консультативної, експертної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. Норми часу навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи визначаються закладом вищої освіти.
Не менше 30 відсотків робочого часу науково-педагогічного працівника на навчальний рік становить наукова робота. Максимальний обсяг навчальної роботи на одну ставку науково-педагогічного працівника не може перевищувати 30 відсотків робочого часу, а педагогічного працівника – 60 відсотків робочого часу на навчальний рік.
Рекомендований перелік видів навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи для науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Види навчальної роботи педагогічних та науково-педагогічних працівників відповідно до їх посад встановлюються закладом вищої освіти за погодженням з виборними органами первинних організацій профспілки (профспілковим представником).
Науково-педагогічні працівники мають право на щорічну відпустку тривалістю 56 календарних днів.
Підвищення, просування по службі
Загальнонаціональних правил для підвищення та просування по службі науково-педагогічних працівників не існує. Існують загальні кваліфікаційні вимоги до науково-педагогічних працівників відповідно до посади, що визначаються МОН. В рамках цих вимог ЗВО під час оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади публікує перелік вимог до кандидатів, що включають стаж, науковий ступінь, вчене звання, компетентності тощо.
Вихід на пенсію та нарахування пенсії
Держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку:
- чоловікам – за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років;
- жінкам – за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.
Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування (внески).
За кожний повний рік роботи понад стаж наукової роботи, визначений частиною другою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не може бути більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.
Для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового працівника за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців наукового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та за весь період наукового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.