Реформи вищої освіти в Україні у 2024–2026 рр. спрямовані на підвищення якості освітніх послуг, інтеграцію в європейський освітній простір та адаптацію до сучасних викликів, зокрема в умовах воєнного воєнного стану, як-от: підвищення ефективності та якості діяльності провайдерів послуг з вищої освіти, законодавчо-нормативне функціонування й підтримка освітньої сфери (в частині вищої освіти) в умовах воєнного стану, приведення нормативно-правової бази сфери вищої освіти у відповідність зі стандартами ЄС.
- Реформа сфери вищої освіти, спрямована на підвищення ефективності та якості діяльності провайдерів послуг з вищої освіти
- Реформа законодавчо-нормативної бази сфери вищої освіти, спрямована на приведення її у відповідність зі стандартами ЄС
2026
Реформ у цій сфері у 2026 році не було.
2025
Реформи вищої освіти в Україні у 2025 році були спрямовані на підвищення якості освітніх послуг, інтеграцію у європейський освітній простір та адаптацію до викликів воєнного стану. У цей період було прийнято низку важливих законів, зокрема щодо підтримки наукової роботи у ЗВО, що заклало основу для модернізації системи освіти відповідно до зобов’язань Угоди про асоціацію з ЄС і стандартів Болонського процесу.
Загалом, реформування вищої освіти у 2025 році було тісно пов’язане з інтеграцією України до Європейського простору вищої освіти. Продовжувалося оновлення стандартів освітніх програм з урахуванням європейських кваліфікаційних рамок, а також посилювалася автономія університетів. Значна увага приділялася цифровізації управлінських і навчальних процесів, зокрема впровадженню електронних сервісів для студентів та викладачів.
Також акцент робився на міжнародній співпраці: розширювалася академічна мобільність, збільшувалася участь українських університетів у програмах Erasmus+ та інших європейських проєктах.
Згідно зі змінами у законі України ‘Про вищу освіту’ студенти, мобілізовані до Збройних Сил України, мають право на збереження місця навчання, тобто автоматично отримують академічну відпустку на час служби.
Тривала реформа мережі ЗВО через їх укрупнення за критерієм малокомплектності та дублювання підготовки за спеціальностями/освітніми програмами. У 2025 році 3 ЗВО було приєднано до більш крупних закладів освіти.
У цілому, у 2025 році система вищої освіти демонструвала поступ у напрямі європейської інтеграції та інституційного зміцнення.
2024
Реформа сфери вищої освіти, спрямована на підвищення ефективності та якості діяльності провайдерів послуг з вищої освіти
25 жовтня 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову ‘Деякі питання присвоєння професійних кваліфікацій закладами вищої освіти в разі відсутності професійного стандарту’. Це забезпечує відповідність обсягів і напрямків підготовки кадрів закладами вищої освіти потребам національного та регіонального ринків праці. Діє чинний затверджений Порядок присвоєння ЗВО професійної кваліфікації за відсутності професійного стандарту. Національне агентство кваліфікацій відповідає за впровадження та моніторинг. Станом на 01.01.2026 кваліфікаційний реєстр налічував 339 професійних кваліфікацій ЗВО.
Статус складника реформи – прийнято урядом та реалізовано на практиці.
18 липня 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про реалізацію експериментального проекту щодо надання державних грантів на здобуття вищої освіти’. Вона спрямована на формування фінансово-організаційного механізму переходу на грантове бюджетне фінансування здобувачів вищої освіти.
Міністерство освіти і науки України (МОН) розробило Порядок надання державних грантів на здобуття вищої освіти. Також МОН затвердив Порядок використання коштів державного бюджету для надання державних грантів на здобуття вищої освіти.
Статус складника реформи – ранній етап реалізації.
У квітні 2024 року Верховна Рада схвалила Закон України ‘Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу’. Він забезпечив формування індивідуальної траєкторії для здобувачів вищої освіти для реалізації їхнього особистісного потенціалу.
Цей напрямок реформи стосується спрощення доступу здобувачам освіти, зокрема тим, хто навчається за кошти державного бюджету, до видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів та засобів навчання. МОН відповідає за методичне забезпечення, тоді як кожен ЗВО індивідуально відповідає за практичне впровадження.
Статус складника реформи – прийнято парламентом.
Реформа законодавчо-нормативної бази сфери вищої освіти, спрямована на приведення її у відповідність зі стандартами ЄС
30 серпня 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову ‘Про внесення змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти’. Оновлено Перелік галузей знань і спеціальностей вищої освіти. Він відповідає рекомендаціям Європейської комісії щодо гармонізації українського Переліку з Міжнародною стандартною класифікацією освіти (МСКО). Схвалення урядом цього технічного документа – це крок у бік інтеграції української освіти в Єдиний європейський простір вищої освіти, а також важливий елемент комплексної трансформації системи вищої освіти та її змісту. Відповідальним органом є МОН.
Статус складника реформи – прийнято урядом та реалізовано на практиці.
Протягом березня-листопада 2024 року відбулося обговорення проєкту Закону України ‘Про національну систему кваліфікацій’. Цей законопроєкт регулює суспільні відносини, пов’язані із формуванням та розвитком системи кваліфікацій в Україні, її інтеграцією в загальноєвропейський простір кваліфікацій, визначає структуру і функціонування Національної системи кваліфікацій. У ньому вперше на законодавчому рівні визначаються дефініції, структура та інший контекст галузевої рамки кваліфікацій, єдиного реєстру кваліфікацій, галузевих рад із розвитку професійних кваліфікацій, мікрокваліфікацій/мікрокредитів тощо.
Статус складника реформи – готується Урядом до подання на розгляд парламенту.